Хлопець забіг до супермаркету, щоб купити кави. Однак подія, яка там сталася, запам’ятається йому надовго.
Я хотів купити кави — забув запастися заздалегідь. На касі в черзі переді мною стояла літня жінка. Вона була непогано одягнена, але життя безумовно залишило на її обличчі свої сліди.
Судячи з куплених продуктів, вона жила одна: буханець хліба, м’ясна нарізка, молоко і плитка шоколаду.
«80 грн», — сказала дівчина на касі, рахуючи вартість всіх продуктів бабусі. Замість того, щоб дістати гаманець, жінка полізла в кишеню, довго шукаючи в ньому, перебираючи дріб’язок. Витягнувши нарешті гору монет, вона відчула, як терпіння касира і покупців, які стояли позаду, поступово добігає кінця. Всі копійки бабуся, не замислюючись, віддала дівчині на касі. Перерахувавши, касирша відповіла: «50 копійок не вистачає». «Це все, що у мене є», — відповіла бабуся. «Тоді Вам потрібно щось залишити». Жінка, поборовшись деякий час з вибором, невпевнено вказала на плитку шоколаду.
До того моменту моє серце вже майже розбилося вщент, і я дав касиру знак про те, що заплачу за бабусю. Я непомітно простягнув дівчині гроші, на пальцях пояснивши, що здачу вона повинна дати старенькій.
Слава Богу, касирка виявилася тямущою — швидко все зрозуміла. Витягнувши чек, вона віддала бабусі солідну здачу зі словами: «Велике спасибі, всі оплачено».
Люди, які стояли позаду мене, були в вражений. Для мене було важливо не збентежити бабусю, даючи їй гроші безпосередньо. Я хотів, щоб вона знову відчула, що може багато чого собі дозволити, як, напевно, раніше.
Зі сльозами на очах бабуся запитала: «Ти добра людина, можна я тебе обійму разок?». «Із задоволенням», — відповів я. Вона взяла свої продукти і попрямувала до виходу, знову посміхнувшись мені і подякувавши.
«Не могли б Ви зробити мені послугу?» — запитав я. Трохи здивувавшись, вона відповіла питанням на питання: «як я можу зробити тобі послугу?». «Будь ласка, йдіть знову в супермаркет і купіть собі все, що побажаєте. Так Ви зробите мене щасливішим », — сказав я, посміхаючись. Бабуся кивнула, і я побажав їй доброго дня. Виходячи на вулицю, я побачив, як вона знову зайшла в супермаркет. Неймовірне відчуття.
Випивши кави, я весь ранок думав про ту зустріч. Я був вдячний долі, що змусила мене забігти тоді в супермаркет. Для мене це «пригода» обернулася чимось особливим, добрим, позитивним.
Дякую тобі, бабусю!