Працювала в попередній компанії 10 років, так склалося (довга історія), що прямо в початок карантину довелося звільнитися, я була в шоці, мене це вбило. Чоловік мій тільки зрадів, що мабуть сидітимуть тепер вдома. Він добре заробляє і не любить, коли жінка працює, вважає це утиском його інтересів, що толку від моїх грошей йому немає, так і немає сенсу працювати.
ЗП у мене завжди була хороша, далеко не 5 тис. В декрет не йду, дітей немає … Склалося так, що я знайшла нову роботу. Причому компанія реально хороша і колектив теж, мені пощастило. Чоловік мій було дико незадоволений. І тепер не пускає мене на будь-які корпоративні заходи. Причому це іноземна компанія, зі своєю корпоративною культурою.
Я не п’ю алкоголь взагалі. Новачок в фірмі. У перший раз я попросилася всього лише на 1,5 години в ресторан, типу, тільки відзначитися і поїхати додому, уважити, так би мовити, керівництво. Він сказав жорстко ні — або йди на корпоратив і можеш додому не приходити.
Ок, не пішла, відмазали якось. Зараз офісу 10 років, повинні йти на корпоратив — обов’язкова частина — це битва столів, з кухарем готувати їжу, ділитися на команди. Дуже хочу піти, та й відмазатися як я буду в цей раз?
Кажу, що це не ресторан, це зовсім інший формат, це всього години на 3, що повернуся додому одночасно з ним (він працює до 9 вечора), але у відповідь чую ні — , я все сказав! Підеш туди, можеш на вихідних збирати свої речі і жити своїй життям. При цьому сам на свої НГ корпоративи ходить (він начальник) допізна, але аргумент — він заробляє багато і ми на ці гроші живемо. А моя робота йому нафіг не здалася, і все що з нею пов’язано.
Ось готуюся до того, що сходжу на цей захід і буду збирати речі, мабуть … сил немає.
Як би ви вчинили? Дуже важлива ваша думка…