Одного разу лісник об’їжджав свою ділянку і помітив вовка, який впав у яму.
За його станом було зрозуміло, що тварина вже кілька днів провела в пастці. Лісник не зміг залишити його на вірну смерть, він спустився і дістав вовка нагору.
Через відсутність їжі хижак був знесилений, тому чоловік відвіз його до себе і поселив у великій клітці на подвір’ї, як сторожового пса.
Лісник чи не кожного дня збирався випустити вовка на волю, але потім зрозумів, що сильно до нього прив’язався, та й звір не намагався вибратися за огорожу, навіть коли чоловік відкривав клітку і залишав його у дворі на всю ніч.
Одного разу чоловік прокинувся від вовчого виття. За весь рік хижак ні разу не вив, тому лісник запідозрив недобре.
Він вийшов у двір і побачив, як вовк вибігає за паркан і виє, дивлячись прямо на лісника.
Чоловік пішов за ним і через деякий час дійшов до тієї самої ями. На її дні лежала жінка з закритими очима. Лісник обв’язав один кінець мотузки навколо дерева, а другий — закріпив на собі. Він спустився вниз і перевірив пульс. Жінка була ще жива. Лісник дістав її, а потім доніс до свого будинку.
Та жінка одужала через два тижні і вирішила залишитися зі своїм рятівником. Через деякий час вони одружилися. А вовк так і продовжив жити в клітці у дворі, як звичайна собака.